Анотація:

Ми були заручені з дитинства, і він зрадив мене біля вівтаря. На очах у королів, жерців і всього континенту.

Кастіан обрав іншу. Розірвав союз і залишив мене з ганьбою, яку неможливо забути.

Помста — це те, що не стирають навіть роки.

Тепер він мій полонений. У моєму замку. У моїй владі.

Щовечора принц змушений виконувати умови договору і грати в гру, заручниками якої ми стали.

Він ненавидить мене. Я не вірю йому.

Чим ближче ми стаємо, тим небезпечнішою стає гра.

Лише одне питання залишається без відповіді: хто з нас зламається першим?

Лише одна таємниця залишається нерозкритою — та, за яку готові вбивати.

📚📚📚

Очі Кастіана спалахнули гнівом. Що ж, якщо йому звичніше спілкуватися у хамській манері, я можу підлаштуватися.

— На додачу до цього, можете попрацювати моїм особистим постільним рабом кілька років. Сумніваюся, що ви придатні на щось інше, — вирішила вколоти його, випадково стукнувши нігтем по підлокітнику.

Пункт одразу з’явився у списку, а я втомлено відкинулася на трон. Доведеться знову все диктувати.

Перш ніж у руці Брайтона з’явився новий аркуш, під лютим поглядом Кастіана перо саме прокололо його палець, а невидима сила підняла руку і притиснула до паперу. Хоча ні, сила була дуже мені знайома, тільки я нічого не робила. А от Кастіан не виглядав здивованим.

Він облизав закривавлений палець і розірвав сувій із кривавою клятвою, за якою ми були пов’язані.

— Формулювання «кілька років» занадто розмите, я змінив його на 2 роки, — простягнув мені підписаний список.

Ми з Брайтоном переглянулися, потім помічник розгорнув сувій і показав мені криваву клятву.

✨✨✨

✔ зрада
✔ вимушена близькість
✔ влада / полон / договір
✔ легка еротика
✔ від ненависті до… дізнаємось у процесі, але обов’язково буде ХЕ